ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ

Процесуальне положення прокурора відрізняється від процесуального статусу інших учасників процесу. Ще більшої актуальності питання державного обвинувачення в суді набуває сьогодні, коли Верховною Радою України прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який уже набрав силу та новий Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р.

Нормами чинного Кримінально-процесуального кодексу України визначається процесуальне становище обвинувачів, підсудних, захисників, потерпілих та інших осіб, проте процесуальне положення прокурора додатково регулюється Законом України «Про прокуратуру».

Участь прокурора в судовому процесі повинна максимально сприяти суду у виконанні вимог закону про всебічний і об’єктивний розгляд кримінальних справ та постановлені обґрунтованих законних судових рішень.

У вирішенні завдання підвищення ефективності функціонування інституту державних обвинувачів вирішальне значення має новий Кримінальний процесуальний кодекс України, проте до набрання ним чинності – правова наука повинна виробити конкретні рекомендації щодо шляхів і засобів його реалізації в сфері підтримки державного обвинувачення в суді.

Згідно п.3 ч.1 ст.3 нового Кримінального процесуального кодексу України: державне обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Проте, на сьогоднішній день діючим залишається КПК 1961 року, тому дослідження інституту державного обвинувачення в суді без вивчення положень діючого Кодексу не вбачається можливим. Комплексним дослідженням сучасних проблем державного обвинувачення в Україні може стати лише вивчення та порівняння нині діючого КПК та перспективного, нещодавно прийнятого Кримінального процесуального кодексу. Без врахування практики реалізації чинного законодавства не можливо ефективно впроваджувати в життя нове та перспективне кримінально-процесуальне законодавство.

Таким чином, у стадії судового розгляду кримінальних справ участь прокурора в якості державного обвинувача є обов’язковою по всіх справах публічного та приватно-публічного обвинувачення. Прокурори мають забезпечити обов’язкове підтримання державного обвинувачення та участь у судовому розгляді всіх кримінальних справ, направлених прокурором до суду.

Державне обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

З метою успішного виконання зазначених завдань державні обвинувачі мають забезпечувати високий рівень підтримання державного обвинувачення в судах, об’єктивно і неупереджено оцінювати докази, виважено вирішувати питання про зміну обвинувачення чи відмову від обвинувачення, письмово фіксувати хід судових засідань, зібрані матеріали накопичувати у наглядових провадженнях.

Прокурор, підтримуючи державне обвинувачення в суді, бере активну участь у перевірці і дослідженні доказів, доводить наявність тих обставин, які відповідно до закону підлягають доказуванню, а також усіх даних, зазначених в обвинувальному висновку. На судовому слідстві допитуються потерпілі, підсудні, свідки, експерти, оглядаються речові докази, а також оглядаються і оголошуються документи, проводяться експертизи, виконуються інші слідчі дії.

Обираючи тактику підтримання державного обвинувачення, прокурор має враховувати, що вона складається із реалізації окремих дій, що здійснюються під час судового слідства. До таких дій відносяться: допити підсудного, потерпілого, свідків, експертів; огляд речових доказів; проведення експертизи в суді; огляд місця події; оголошення свідчень; пред’явлення для впізнання; огляд і оголошення документів та інші. Цей широкий спектр слідчих дій в суді, передбачений КПК, прокурор має професійно використати, будуючи тактику підтримання державного обвинувачення.

На сьогодні важливим чинником демократичного розвитку інституту державного обвинувачення в суді є запровадження принципу незмінності державного обвинувача, згідно з яким обвинувач, який склав обвинувальний акт, має підтримувати державне обвинувачення в суді, за винятками, встановленими законом.

Такий принцип полягає у полягає у покладенні здійснення наглядових повноважень на досудових стадіях і підтримання державного обвинувачення в суді на одного незмінного представника прокуратури.

Новий КПК передбачає зміну ролі прокурора у кримінальному судочинстві. Оскільки прокурор відповідає за результат справи, він оцінює та спрямовує хід розслідування, а також приймає основні процесуальні рішення у справі, як це є у більшості Європейських країнах. Прокурор незмінний протягом всього провадження у кримінальній справі: обвинувач, який склав обвинувальний акт, підтримує державне обвинувачення в суді. Представляти державне обвинувачення у суді буде саме той прокурор, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами досу дового розслідування.

Таким чином, після набрання чинності новим КПК, один прокурор буде супроводжувати справу безперервно, включаючи представництво державного обвинувачення в суді.