Як розірвати договір

   Згідно чинного законодавства договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Укладений договір має виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих домовленостей, які не повинні змінюватися. Проте іноді порушення договірних зобов’язань однією із сторін договору є таким, що єдиним засобом захисту прав іншої сторони є припинення зобов’язання, тобто розірвання договору.

Цивільний кодекс визначає порушення зобов’язання як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За наявності порушення зобов’язання настають можуть настати правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміна умов зобов’язання;

- сплата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Основні норми про зміну і розірвання договору зосереджені в гл. 53 ЦК. Зміна і розірвання договору – поняття схожі, але різні за наслідками. Якщо при зміні договору зобов’язання сторін зберігаються, хоча й у зміненому вигляді, то при розірванні договору вони припиняються на майбутнє, тобто зміна договору означає, що при збереженні його сили загалом деякі з його умов формулюються по-новому, порівняно з тим, як вони були зафіксовані при укладенні договору. Розірвання договору завжди призводить до дострокового його припинення.

Слід зазначити, що в окремих випадках зміна і розірвання договору можуть бути взаємно пов’язані, незважаючи на очевидну відмінність їх правових наслідків. Так, у разі виведення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю фактично змінюються умови відповідного засновницького (установчого) договору, але щодо учасника, який вибуває, - це розірвання вказаного договору.

Зміна або розірвання договору допускається виключно за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Це, певно, найкращий вихід з положення, оскільки, зазвичай, означає найменші втрати для сторін при настанні правових наслідків або зводить їх до мінімуму. Проте договір може бути змінено або розірвано й за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного його порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених самим договором чи законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому термін "шкода" трактується досить широко – окрім можливих додаткових витрат, неотримання прибутків, це можуть бути й інші наслідки та інтереси сторони. Збиток може бути вже завданим (в момент його виявлення) або можуть бути створені умови для можливого його спричинення у майбутньому.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, його можна змінити або розірвати за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті самого зобов’язання.

Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.

Закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути змінений (розірваний) за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки його розірвання виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням договору.

Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду лише у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Від зміни (розірвання) договору слід відрізняти односторонню повну або часткову відмову від нього. Вона (відмова) може мати місце у разі порушення одним з контрагентів зобов’язань за договором. Застосовуючи її слід враховувати, що право на односторонню відмову від виконання договору може виникнути тільки на підставі договору або закону.