Кредит після розлучення (розірвання шлюбу). Хмельницький

Як розділити кредитні зобов'язання подружжя і майно, що є заставою по кредиту?

Перший етап – це врегулювання родинних правовідносин між подружжям. Для цього слід з'ясувати одну юридичну аксіому: все майно, яке придбане подружжям в шлюбі (в т.ч. за кредитні засоби) є їх спільною власністю. Не має значення на кого з подружжя оформлено майно - квартира, будинок, автомобіль, - придбане за кредитні засоби.

Частенько, Кредитний договір і Договір іпотеки (застави) оформляється на одного з подружжя, а другий чоловік виступає в кредитних правовідносинах як поручитель.

Тому, в разі добровільного врегулювання питання про розділ майна, що знаходиться в заставі або іпотеці банку, подружжю необхідно укласти між собою нотаріально завірений договір про розподіл майна. Якщо виникають конфлікти і розбіжності в цьому питанні, одному з подружжя необхідно звернутися до суду для вирішення ним питання про розподіл спільно нажитого майна.

Слід зауважити, що знаходження квартири в іпотеці в Банку не впливає на стосунки права власності, не припиняє право власності і не впливає на розподіл майна. Банк необхідно залучити до участі в судовій справі про розподіл майна лише як третю особу.

Майно (квартира, будинок, автомобіль), яке є спільною власністю підлягає розподілу.

Врегулювання відносин з банком.

Слід зауважити, що позичальник і поручитель, частенько відповідають по кредитних зобов'язаннях солідарно. При цьому, для цивільного кодексу, не має анінайменшого значення є поручителі один для одного колишнім подружжям або сторонніми особами. Кредитні правовідносини – стосунки, в яких на одній стороні свої інтереси захищає Банк, на іншій - Позичальник і Поручитель.

В разі, якщо чоловік (дружина) не є Поручителем, але давав (давала) нотаріально завірену згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна (квартири, удома) або згоду в простій формі в передачу як рухомого майна (автомобіль, ін. речі), то він (вона) в кредитових правовідносини є Майновим поручителем і відповідає за виконання зобов'язань по кредиту майном, переданим в іпотеку банку.

В разі, якщо чоловік (дружина) не є Поручителем і не давав (давала) нотаріально завірену згоду на передачу в іпотеку банку нерухомого майна (квартири, удома) або згоду в простій формі в передачу як запорука рухомого майна, то він (вона) має може не хвилюватися про подальше виконання обов'язків перед банком, оскільки укладання кредитного договору чоловіка без згоди дружини не створює в останньї прав та обов'язків. Кредит повине віддати той з подружжя, хто укладав договір.

Варто увагу і на способи поділу нерухомого майна між подружжям. Як визначає ст. 71 СКУ, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Проте в п. 14 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 р. № 20 роз’яснено: коли об’єктом права спільної власності є квартира, вона може бути поділена в натурі, якщо сторонам можна виділити ізольовані житлові та інші приміщення із самостійними виходами. Якщо ж можливість поділу квартири в натурі відсутня, відповідно до ч. 2 ст. 71 СКУ неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними. У цьому разі згідно з ч. 4 ст. 71 СКУ іншому з подружжя присуджується грошова компенсація замість його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру. Але така грошова компенсація допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом (далі – ЦКУ).

В разі поділу між подружжям, наприклад, однокімнатної квартири, єдиним можливим варіантом є виділення квартири у власність одному з подружжя з виплатою іншому грошової компенсації вартості його частки. Це обґрунтовується тим, що поділ однокімнатної квартирі в натурі неможливий, адже неможливо виділити кожній зі сторін ізольовані житлові та інші приміщення із самостійними виходами. Визначення розміру компенсації вартості частки має здійснюватись експертним шляхом, виходячи з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна.

Якщо ж ідеться про декілька об’єктів нерухомості, їх поділ в натурі зазвичай можливий. У цьому разі одному з подружжя виділяється один об’єкт нерухомості, а іншому – інший. Враховуючи положення ч. 4 ст. 71 СКУ та ст. 365 ЦКУ, такий поділ можливий за умови компенсації іншому з подружжя різниці у вартості поділених між ними об’єктів. Тобто якщо, наприклад, виділена чоловікові квартира чи будинок мають більшу вартість, ніж квартира чи будинок, виділені дружині, то чоловік повинен компенсувати дружині різницю у вартості поділених об’єктів.

Слід також враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 71 СКУ та ч. 2 ст. 365 ЦКУ суд приймає рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Отже, до винесення рішення у справі той із подружжя, хто заявив позовні вимоги про виділення йому в натурі майна, що має більшу ринкову вартість, зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду суму відповідної грошової компенсації різниці у вартості майна, що підлягає виділенню іншому з подружжя.