Business Registration Consultanse 0382-708049 0971949984


реэстра












Головна » Статті » Pravo

Криміналістичне дослідження документів при розслідуванні злочинів

 

   На сьогоднішній день документи займають одне з основних місць у криміналістиці і як об’єкти дослідження, і як зразки для проведення криміналістичних експертиз. Під час розслідування злочинів в слідчо-судовій практиці досить часто виникає потреба у криміналістичному дослідженні документів, використаних як засіб вчинення злочину або як засіб приховування його слідів. Найбільш частим завданням криміналістичного дослідження документів є визначення їх достовірності, яке проводиться шляхом встановлення: справжності бланка документа; справжності реквізитів документа;          хронологічної послідовності нанесення реквізитів документа; факту внесення змін до первинного змісту документа шляхом дописки (домальовування), підчищення, травлення, змивання, переклеювання фотокартки тощо. Основним завданням дослідження документів є підтвердження оригінальності документа, або фактів його підробки, а також встановлення особи, що її здійснила. Виділення техніко-криміналістичної експертизи документів у окремий напрям досліджень започатковано у дисертаціях, присвячених виявленню та дослідженню різних способів підробки документів. Так, перші роботи були присвячені формуванню термінології майбутнього напряму та впорядкуванню системи технічних засобів досліджень. Однією з перших, за нашими даними, робіт, присвячених дослідженню документів, була дисертація О.О. Ейсмана (1944 р.) де розглядалися різні аспекти судової експертизи при технічних засобах підробки. Окремі методики досліджень машинописних текстів висвітлювалися у 1951 р. З.Г. Самошиною. Зазначені роботи охоплюють різні напрями криміналістичного дослідження документів, але саме вони стали для сучасної експертизи першими спробами відокремити техніко-криміналістичні дослідження від почеркознавчих.

З вдосконаленням новітніх технічних засобів та поширенням поліграфічної техніки пов’язано і зростання уваги учених до вдосконалення системи та методів криміналістичного дослідження документів. Так, В.А. Марков зосереджує увагу на можливостях криміналістичного дослідження документів, виготовлених за допомогою спеціальних друкувальних пристроїв. І.М. Каплунов присвячує свою роботу криміналістичним дослідженням документів, виготовлених за допомогою поліграфічної техніки. О.Л. Кобилянський у своїй дисертації «Криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту» розглядає комплекс проблем криміналістичного дослідження документів зі спеціальними засобами захисту від підробки. В.В. Бирюков у своїй роботі «Криминалистическое исследование документов» разом із узагальненням практичного досвіду, а також критичним аналізом наукових досягнень в сфері криміналістичного дослідження документів здійснив спробу показати реальні можливості використання сучасних досягнень коп’юткреної техніки в сфері дослідження письмових документів. С.Й. Гонгало у своїй роботі «Судова техніко-криміналістична експертиза документів: сучасні можливості дослідження та перспективи розвитку» висвітлює загальні проблеми проведення судової техніко-криміналістичної експертизи документів.

Проте на сьогоднішній момент досі не здійснено комплексного пошуку в сфері криміналістичного дослідження документів саме при розслідуванні злочинів.

1. На нашу думку, історичний розвиток криміналістичних досліджень документів, невід’ємно пов’язаний із періодами становлення і розвитку криміналістики, судової експертизи, та судово-криміналістично-технічної експертизи тощо, та включає наступні етапи:         донауковий період (поява криміналістичного дослідження документів); етап емпіричних досліджень у розвитку криміналістичного дослідження документів; розвиток криміналістичного дослідження документів як галузі наукових знань; створення і розвиток окремих наукових методів, методик, напрямів криміналістичного дослідження документів; створення нових напрямів криміналістичного дослідження документів, пов’язаних з розвитком комп’ютерних технологій і появою нових видів об’єктів дослідження (від 80-х рр. XX ст.).

2. Криміналістичне документознавство являє собою галузь криміналістичної техніки, в якій досліджуються закономірності природи письма (письмової мови та почерку), способи виготовлення документів, печаток і штампів, а також способи їх підробки, розробляються техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам. У залежності від того, що є об’єктом дослідження – письмо (письмова мова, почерк) чи матеріал, засоби виготовлення документа, його реквізити, а також в залежності від питань, які при цьому вирішуються, криміналістичне документознавство поділяється на види:

  • криміналістичне почеркознавство;
  • криміналістичне авторознавство;
  • техніко-криміналістичне дослідження документів (що і є предметом дослідження нашої дипломної роботи).

Судово-технічна експертиза документів має свій специфічний предмет, свої безпосередні об’єкти, самостійні завдання дослідження і комплекс методів. В системі судових експертиз правомірно виділена у самостійний рід криміналістичної експертизи. Судово-технічна експертиза документів взаємопов’ язана з багатьма родами криміналістичних експертиз, зокрема з судово-почеркознавчою, судово-трасологічною експертизою, криміналістичним дослідженням матеріалів, речовин та виробів з них, комп’ютерно-технічною експертизою. При цьому вона залишається моноекспертизою, хоча по відношенню до новітніх документів, як специфічних об’єктів дослідження, може носити і комплексний характер. Техніко-криміналістичне дослідження документів (що і є предметом дослідження нашої дипломної роботи) – підгалузь, що вивчає закономірності виникнення інформації, пов’язаної зі способом виготовлення документів, внесенням у них змін, зникненням записів, використанням певних предметів і матеріалів для їх виготовлення, та розробляє на основі цих закономірностей техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами для встановлення вказаних обставин із метою розкриття, розслідування, попередження злочинів, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів.

Правове регулювання порядку здійснення криміналістичної експертизи документів є комплексним, і включає КПК України, Закон України «Про судову експертизу» та ін. Головним же актом законодавства, що регламентує порядок проведення експертних досліджень, є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджені наказом Міністерства юстиції України (від 08.10.1998 року № 53/5).

3. Підробленими є документи, реквізити, зміст яких не відповідають дійсності. Підробленими можуть бути документи внаслідок матеріальної чи інтелектуальної підробки. Для криміналістів має значення лише його матеріальна сторона. Виділяють такі види підробок документів, у тому числі із спеціальними засобами захисту: 1) часткова підробка; 2) повна підробка.

У техніко-криміналістичному дослідженні документів встановлення способу виготовлення документа є одним із завдань, яке полягає у визначенні прийомів і засобів,          що застосовували для виготовлення документа, наданого на дослідження. Встановлення способу підробки документів із спеціальними засобами захисту є дуже важливим завданням їх криміналістичного дослідження, оскільки це дає можливість на стадії досудового слідства побудувати обґрунтовані слідчі версії щодо скоєного злочину, а також спланувати оперативно-розшукові заходи з метою пошуку джерела підроблених документів. Результати криміналістичного дослідження цього виду документів можуть використовувати не тільки для отримання доказової інформації, а й для одержання розшукової інформації щодо місця знаходження поліграфічної або іншої техніки, яку використовували для виготовлення підробок, а також для встановлення відомостей стосовно осіб, причетних до вчинення даного злочину. На підставі вивчення способу виготовлення підроблених документів можна запобігти підробці документів із спеціальними засобами захисту вже відомим способом.

Часткову і повну підробку необхідно диференціювати. У першому разі на оригіналі змінюють який-небудь з його реквізитів, наприклад цифрове позначення номіналу грошової купюри. У документах, що засвідчують особу, надають права, звільняють від обов’язків, часто зустрічаються такі способи часткової підробки, як підчищення з наступною допискою чи без неї, хімічний вплив на фарбувальний матеріал штрихів (змивання, травлення), заміна фотокартки, аркушів, фальсифікація відтисків печаток, штампів.

Слід зазначити, що слідчий або суд зазвичай виносять на вирішення експертизи загальне питання щодо внесення змін до первинного змісту документа без конкретної вказівки на той чи інший запис або реквізит, що ускладнює вирішення завдання. Тому експерту в таких випадках слід не тільки застосовувати весь арсенал методів і знань, а й проявляти експертну ініціативу, що сприятиме всебічному дослідженню та встановленню об’єктивної істини у справі.

4. Технічна підробка підпису – це сукупність способів виконання підпису від імені іншої особи з використанням різних приладів і способів, які дозволяють відтворити підпис за зовнішнім виглядом і будовою, що не відрізняються від справжніх підписів певної особи. До способів технічної підробки підписів належать копіювання з використанням копіювального паперу; перемальовування на просвіт; передавлювання за штрихами; за допомогою матеріалів, які мають копіювальні якості (вологе копіювання); з використанням плоского кліше, переманювання з наступним обведенням.

5. Основне завдання криміналістичного дослідження документів полягає в збільшенні інформативності досліджуваних зображень, що визначається наявністю корисної інформації, необхідної для вирішення питання по суті експертного дослідження. На сьогоднішній день у криміналістиці, зокрема при проведенні судових експертиз та криміналістичних досліджень, широко використовується способи, які базуються на фізичних методах неруйнівного люмінесцентного аналізу, а саме люмінесценції досліджуваних об’єктів. Це дає змогу експертам виявити як повну так і часткову підробку об’єктів судово-технічної експертизи документів – зміни внесені в досліджувані документи, а саме: дописки, травлення, змивання, заміна частин документів та ін. Для цього використовуються спеціальні прилади – відеоспектральні компаратори, які дозволяють проводити дослідження при різних режимах освітлення, спостерігати та фіксувати картину як УФ-, ІЧ- люмінесценції. Одним з видів дослідження об’єктів технічної експертизи документів є їх дослідження у відбитих ультрафіолетових променях та збуджуваною ними люмінесценцією. Суть методів полягає у вибірковому поглинанні та відбиванні матеріалами електромагнітного випромінювання в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль та здатності деяких речовин випромінювати світіння за рахунок прикладення до них світлової енергії (фотолюмінесценція).

При дослідженні документів, виготовлених за новітніми технологіями, на вирішення судово-технічної експертизи документів, повинні ставитися такі питання: відносно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водія й інших документів, виготовлених на пластиковій основі: Чи є відповідним за способом виготовлення наданий на експертизу документ зразка документа, виготовленого в умовах підприємства-виробника із додержанням комплексу технічних вимог випуску даної продукції? Якщо не є відповідним, то в який спосіб виготовлено цей документ? Наприклад: Чи відповідає надане на експертизу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за способом виготовлення зразкам свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, виготовленим на підприємстві, що здійснює їх випуск? Відносно паспортів України для виїзду за кордон: чи виготовлено наданий на експертизу паспорт громадянина України для виїзду за кордон в умовах підприємства-виробника? чи було замінено аркуш із ідентифікаційними даними власника паспорта? Для всіх цих документів: чи було внесено будь-які зміни до зазначених документів (на першій сторінці, передньому форзаці й под.)? Якщо документ піддавався змінам, то в який спосіб їх було внесено? Питання про заміну фотознімків у таких документах не вирішується, тому що фотографії як такої немає.

При криміналістичному дослідженні новітніх документів проводиться дослідження в комплексі: способів друку, сюжету, властивостей паперу, фарб, наявності та розміщення засобів захисту; наявність ознак підроблення. Дослідження здійснюється за допомогою мікроскопу, приладу «Regula» (програмне забезпечення «VideoScope») в УФ-променях, ІФЧ-променях у різних зонах падіння світла, на просвіт. Проводиться порівняльне дослідження із зразками відповідних документів. При дослідженні таких документів необхідно вивчити способи виготовлення бланку, нанесення інформації, серійного номера, поверхню плівки з метою виявлення ознак її пошкодження або ж відділення (плівка, що покриває документ, по кутах документа відстає від його поверхні; наявність слідів клейкої речовини під верхнім шаром паперу, що відстає від плівки); пошкодження ниткової основи, вшитої в блок паспорта, прошивних ниток, різниця УФ-люмінесценції прошивних ниток (заміна аркушу). Треба звертати увагу навіть на незначні, на перший погляд, деталі.

 

 

Категорія: Pravo | Додав: advocate (2016-09-08)
Переглядів: 141 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Legal Аssistance© м. Хмельницький вул. Соборна, 11       тел.: 70-80-49, 0971949984