Business Registration Consultanse 0382-708049 0971949984


реэстра












Головна » Статті » Pravo

Новий Кримінально-процесуальний кодекс

 

НОВИЙ КПК

 

Реформа кримінального процесу посідає одне із важливих місць у комплексі реформ процесуального права. У даній сфері найчастіше обмежуються права та свободи громадянина.

В Україні вже вісім років діє новий Кримінальний кодекс, в той час як сфера кримінального процесу й досі залишається застарілою. Такий стан двох споріднених галузей є несумісним.

Проект нового КПК пройшов експертизу в Раді Європи і отримав там схвальні відгуки. При цьому у висновках європейських експертів було, зокрема, відзначено, що проект нового Кримінально-процесуального кодексу позиціонує себе в ряду схожих КПК континентальної Європи, добре структурований та відносно ефективний щодо захисту прав людини. Він є надійною базою для основних реформ у кримінальному процесі України.

На думку юристів Ради Європи, проект відрізняється від попередніх тим, що закладає основу для добре виписаного континентального європейського кодексу.

Серед ключових новел проекту можу відзначити: забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні.

Досягти цього пропонується шляхом надання рівності у праві подачі інформації сторонами безпосередньо до суду. Таким чином, особи, що проводитимуть розслідування, вже не матимуть "монопольного" права на визнання інформації доказами, і кожна із сторін матиме рівні можливості в доведенні перед судом винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.

Ще одна новела — підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних. Тут йдеться про заборону порушувати кримінальну справу проти конкретної особи, що дасть змогу захистити права людини, убезпечивши її від необґрунтованого кримінального переслідування з боку правоохоронних органів.

Одночасно запроваджується поняття розумних строків досудового розслідування. Строки є досить короткими, проте розпочинатимуться вони не з моменту отримання повідомлення про злочин і початку розслідування (на сьогодні це момент винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи), а з моменту визнання особи підозрюваною чи висунення їй обвинувачення, тобто з часу фактичного обмеження прав та свобод особи у зв’язку із кримінальним провадженням. Такий підхід дозволить суттєво зменшити випадки порушення права людини на розумний строк розгляду її справи та сприятиме посиленню дисципліни осіб, які проводять досудове розслідування.

У проекті пропонується закріпити механізми щодо оптимізації практики обрання запобіжного заходу - взяття під варту. Ідеться про підвищення вимог до обвинувачення в частині доведення нею необхідності застосування запобіжного заходу саме у вигляді взяття під варту, адже цей захід є винятковим. На сьогодні взяття під варту застосовується майже до половини обвинувачених, у той час як лише 27 % з них у подальшому засуджується до позбавлення волі.

Проектом Кодексу запроваджуються спеціальні процедури ювенальної юстиції, що дасть змогу враховувати права та інтереси неповнолітніх правопорушників. Кримінальні справи, в яких обвинуваченими є неповнолітні, розглядатимуться судом лише колегіально та, як правило, в закритому судовому засіданні.

Згідно з положеннями проекту Кодексу підвищено процесуальний вплив потерпілого як сторони обвинувачення на процес кримінального переслідування або на його припинення. В окремій його главі врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої злочином, а також створено умови для розвитку окремих інститутів: відшкодування шкоди за рахунок держави, відновного правосуддя.

Запровадження позбавленої обвинувального ухилу процедури судового розгляду пропонується досягти шляхом скасування повернення справи на додаткове розслідування. Цей інститут, на сьогодні, по-суті, замінює виправдувальні вироки в судах. Крім того, передбачається позбавити суд права надавати доручення із проведення слідчих дій.

Із запровадженням нового КПК буде скасовано порушення кримінальної справи. Як тільки правоохоронці отримають заяву про злочин і внесуть інформацію про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тут же почнеться це розслідування без процедури порушення. Стандартний термін - 2 місяці, за нетяжкі злочини його можуть продовжити аж до 7 місяців, з тяжких – до одного року. Вироки будуть лише двох видів – виправдувальний і обвинувальний. Зрівняють права захисників та обвинувачення. Адвокати отримають право (як і слідчі) збирати докази і представляти їх суду. Що є доказом, а що – ні, вирішуватиме суд (зараз це можуть робити і слідчі). Допуск до участі в суді отримають лише адвокати, які матимуть відповідні свідоцтва. Припиниться практика, коли захисником обвинуваченого може виступати будь-який юрист чи родич. Буде запроваджено поняття "угода з правосуддям". Якщо обвинувачений надасть слідству усі необхідні факти для розкриття злочину, йому можуть офіційно пом'якшити покарання. Запроваджується домашній арешт. Він може супроводжуватися "електронними кайданами", які сигналізуватимуть про місце перебування підсудного.

В судах приберуть клітки з металевих жердин і натомість встановлять бар'єри з оргскла. Також там з'явиться обладнання для проведення відеоконференцій. Тим, кому загрожуватиме довічне ув'язнення, дозволять вимагати для себе суду присяжних. В особливо важких здлочинах (вбивство, зґвалтування) суд, навіть арештувавши людину, має в постанові вказати, під яку заставу обвинувачений може вийти на волю. Якщо за обвинуваченого протягом 5 діб буде внесена застава, він може звільнитися з-під варти.

НЕДОЛІКИ ПРОЕКТУ КПК

Фактична відмова від інституту суду присяжних. Якщо суд складатиметься з двох професійних суддів і трьох присяжних, мова радше йтиме про інститут народних засідателів, але аж ніяк не присяжних.

За нинішньої ситуації вкрай низької довіри до судової влади запровадження повноцінного суду присяжних могло би, зокрема, суттєво збільшити прихильність суспільства та підвищити рівень довіри до органів правосуддя. Але, на жаль, цього не відбудеться.

Порушення презумпції невинуватості осіб. Проект містить положення, якими передбачена можливість призначення додаткової експертизи в процесі судового розгляду або проведення додаткових слідчих (розшукових) дій.

В наслідок надання таких повноважень суду може спричинити тиск на обвинувачуваних. А у випадку наявності підстав для виправдання особи не виключено призначення додаткових експертиз та проведення слідчих дій, що врешті-решт може призвести до засудження.

Це порушуватиме статтю 62 Конституції, відповідно до якої «всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь». В даному випадку, суди мали б виправдовувати таких осіб саме через «сумніви щодо доведеності їх вини».

 

Відсутність чіткості у розподілі повноважень між слідчими та прокурорами. По суті, законопроект передбачає наділення органів МВС та прокуратури невластивими для них, з погляду європейської практики, повноваженнями.

Згідно із проектом КПК, слідчі мають право визначати певні факти як докази, складати обвинувальні акти, контактувати із судом через подання клопотань, здійснювати виклики і примусові приводи підозрюваних для проведення слідчих дій тощо. Проте перелічені повноваження мають реалізовуватися виключно прокурорами або судовими органами. А завдання та обов’язки слідчих мають обмежуватись збиранням необхідної інформації про вчинення правопорушень і причетних до цього осіб.

Ігнорування засад процесуального керівництва прокурора. Без змін залишається нинішня система, коли у досудовому провадженні беруть участь аж три керівники, а саме: прокурор, слідчий і керівник органу досудового розслідування. Це суперечить принципам європейських країн, що ґрунтуються на Рекомендації Ради Європи про роль прокурорів у системі кримінальної юстиції.

У проекті КПК немає положення про незмінність фігури прокурора між досудовим і судовим провадженням. Таким чином, розслідування може проводитись одним прокурором, а в судовому засіданні братиме участь інший представник прокуратури.

Порушення Конституції в частині визначення статусу захисника. Згідно з рішенням Конституційного Суду від 16 листопада 2000 року, захисником обвинуваченого може бути як адвокат, так і інший фахівець у галузі права. Однак новий проект КПК передбачає участь у захисті лише адвокатів внесених у певний реєстр.

В проекті КПК є положення, згідно з якими слідчий має право «оцінювати докази». У європейській практиці докази можуть бути надані лише в суді, а на досудових стадіях мова може йти лише про відомості. Введення аналогічної норми у новому кодексі позбавило б міліціонерів сенсу застосовувати тортури, необґрунтовані затримання та інші види маніпуляцій із метою отримання зізнавальних свідчень та вибивання  доказів.

 

Категорія: Pravo | Додав: advocate (2012-03-16)
Переглядів: 1004 | Рейтинг: 4.3/10
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Legal Аssistance© м. Хмельницький вул. Соборна, 11       тел.: 70-80-49, 0971949984