КЕРІВНИК ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

  14.10.2014 Верховна Рада України серед низки законопроектів, покликаних сприяти боротьбі з корупцією, прийняла у другому читанні і в цілому новий Закон України «Про прокуратуру». Новий Закон є абсолютно унікальним документом порівняно з чинною на даний час редакцією. Так, прокуратура позбавляється повноважень щодо нагляду за дотриманням і застосуванням законів. З повним набранням чинності Закону прокурори вже не будуть проводити перевірки в порядку загального нагляду, що давало їм можливість здійснювати перевірки в органах державної влади, місцевого самоврядування, на всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності тощо. Це є одним із найважливіших позитивних нововведень, оскільки органи прокуратури будуть позбавлені важелів тиску на інститути громадяньского суспільства.

Прийнятим Законом встановлено норму, відповідно до якої Генеральний прокурор України призначається на посаду строком на 5 років та не може перебувати на посаді більше одного строку. Одночасно встановлено строк у 5 років перебування на посадах для першого заступника і заступників Генерального прокурора України, перших заступників голів регіональних (обласних) та місцевих (районних) прокуратур як керівників даних органів прокуратури.

  В цілому прийнятий закон «Про прокуратуру» в новій редакції спрямований на впровадження європейських стандартів у діяльності органів прокуратури. Новим законом встановлено трьохрівневу систему органів прокуратури: Генеральна прокуратури України, регіональні прокуратури та місцеві прокуратури. Новелою прийнятого закону є поняття «адміністративні посади». В контексті органів прокуратури області такими посадами будуть: керівник регіональної прокуратури та його заступники, керівник та заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури, а також аналогічні посади у місцевих прокуратурах. Новий Закон чітко встановлює порядок адміністративних взаємовідносин керівників органів прокуратури з підпорядкованими прокурами.

Поняття «керівник органу прокуратури» введено до кримінального провадження ще новим КПК України. Так, КПК України закріплює процесуальні взаємовідносини між прокурором у конкретному кримінальному провадженні та керівником органу прокуратури.

У відповідності до Прикінцевих положень нового Закону України «Про прокуратуру», якими внесено зміни до відповідних положень КПК України – керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

  Загальні засади адміністративної діяльності керівників органів прокуратури раніше отримали належне розкриття в роботах вчених: О.М. Бандурки, Ю.М. Грошевого, М.І. Мичко, Є.М. Поповича та ін. Проте, досі не було здійснено грунтовного дослідження процесуальних повноважень керівника органу прокуратури під час досудового розслідування.

Отже, однією з новел нового КПК України є передбачене статтею 37 нове поняття «керівник органу прокуратури». Крім того, у новому КПК України у зв’язку із реалізацією прокурором вищезазначених процесуальних повноважень використовується поняття «прокурор у конкретному кримінальному провадженні», закріплюються чітко визначені процесуальні взаємовідносини між прокурором у конкретному кримінальному провадженні та керівником органу прокуратури. До «керівників органів прокуратури» належать Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.

  У відповідності до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

  Згідно ч.5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. У відповідності до ст. 341 КПК України якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його, висунути додаткове обвинувачення або розпочати провадження щодо юридичної особи, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з керівником органу прокуратури, в якому він працює. Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів. У разі якщо в судовому засіданні брав участь керівник органу прокуратури, який дійшов одного з зазначених переконань, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня.

  Згідно ст. 10 нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім 10 підпунктів розділу XII, а також розділу XIII, які вже діють – у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури – прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та чотирьох заcтупників.

Отже, новим законом передбачено функціонування трьохрівневої системи органів прокуратури: Генеральна прокуратури України, регіональні прокуратури та місцеві прокуратури. Не передбачено функціонування спеціалізованих прокуратур та окремо визначені військові прокуратури.

Важливою рисою нового закону цілком виправдано можна визнати закріплення на законодавчому рівні припису про те, що прокурори підпорядковуються своїм керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Якщо ж прокурору віддали наказ чи вказівку в усній формі, то він має законне право вимагати письмового підтвердження такого наказу чи вказівки.

  Так, на підставі ст. 17 Закону прокурори здійснюватимуть свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуватимуться керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

  Таким чином, новий закон «Про прокуратуру» цілком по новому регулює повноваження керівника органу прокуратури, зменшує рівень адміністративного впливу на підлеглих прокурорів і є більш прогресивним, на нашу думку, з точки зору визначення повноважень керівника органу прокуратури.