ПАТЕНТНІ ПОВІРЕНІ В УКРАЇНІ

З вступом України до Світової організації торгівлі зарубіжні країни формально визнали вітчизняну економіку ринковою. В умовах ринкової економіки важливого значення набуває охорона прав інтелектуальної власності, особливо прав промислової власності. Проте, керівники підприємств та відповідні їх юридичні підрозділи не в змозі професійно та якісно здійснити реєстрацію об’єктів права промислової власності.

Сучасний стан розвитку правовідносин інтелектуальної власності вимагає значної уваги до правових зв’язків між суб’єктами права інтелектуальної власності та іншими особами, що залучені до процесу отримання прав на об’єкти інтелектуальної власності. Обумовлено це тим, що більшість відносин з приводу набуття, припинення, реалізації і захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється за участі професійного представника у справах інтелектуальної власності.

Надання послуг із захисту об’єктів права промислової власності відповідно до чинного законодавства передбачає: кваліфіковане визначення потреби правової охорони об’єкта інтелектуальної власності та належного ступеня цієї охорони; підготовку матеріалів для отримання охоронного документа на об’єкт інтелектуальної власності; дотримання термінів проведення необхідних робіт пов’язаних із захистом об’єктів інтелектуальної власності. Виконання зазначених завдань на якісному професійном рівні в Україні забезпечують представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені).

Технологічна складність порядку отримання прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні та в зарубіжних країнах спонукає власників таких прав користуватися послугами патентного повіреного. Навики таких представників в сфері охорони і використання об’єктів промислової власності може стати у нагоді суб’єктам права інтелектуальної власності при укладенні цивільно-правових договорів та у процесі експлуатації об’єктів права промислової власності. У зарубіжних країнах, таких, як Велика Британія, Японія, Швейцарія, США, історія розвитку інституту патентних повірених налічує понад сотні років.

Розвиток відносин представництва в сфері захисту об’єктів промислової власності вимагає формування нових законодавчих підходів до визначення правового статусу патентних повірених – їх прав, обов’язків, вимог до якості надання послуг, відповідальності та ін. Чинне законодавство не завжди враховує професійної специфіки діяльності патентних повірених і тому повинно бути реформовано відповідно до вимог сьогодення.

Суб’єкти, що надають послуги в сфері захисту об’єктів інтелектуальної власності, повинні на професійному рівні встановлювати потрібний ступінь захисту та пропонувати його автору (винахіднику) об’єкта інтелектуальної власності. Непрофесійний рівень виконання таких робіт не тільки призводить до погіршення захисту об’єкта інтелектуальної власності, а й взагалі – до його втрати. В таких випадках проблематичним є введення об’єкту промислової власності в експлуатацію, що може спричинити втрату коштів від порушення майнових прав на цей об’єкт з сторони третіх осіб (конкурентів).

Дослідження в сфері професійної діяльності патентних повірених викладено в працях вітчизняних вчених: Г.З. Огнев’юк, О.А. Підопригори, О.М. Мельник, О.Г. Германової, а також в працях іноземних вчених А.Г. Андрюшина, С.В. Майбурд. Проте зазначені дослідження не дають повної відповіді на весь комплекс запитань у даній галузі та потребують подальшого системного наукового аналізу.

В науці інтелектуального права у сфері дослідженні статусу патентних повірених в Україні переважно увага приділяється проблемам представництва як загального інституту цивільного права, не торкаючись особливостей адміністративно-правового статусу представників у справах інтелектуальної власності. Такі напрями дослідження зумовлені тим, що бути представником резидентів України у справах інтелектуальної власності можуть бути будь-які дієздатні фізичні особи (громадяни України), в тому числі і адвокати, юристи, патентні повірені та інші особи. Таким чином для дослідження інституту представництва в сфері інтелектуальної власності не завжди бралося за основу професійні навики та адміністративно-правове положення патентних повірених в Україні, адже згідно норм чинного законодавства відсутня монополія патентних повірених на представництво у сфері інтелектуальної власності.

Так, для прикладу, Огнев’юк Ганна Зіновіївна при дослідженні статусу патентних повірених в Україні акцентую свою увагу саме на цивільно-правовій складовій статусу представників у справах інтелектуальної власносоті, характеризуючи норми цивільного законодавства в сфері інституту загального представництва.

Проте, з пошиненням негативних наслідків світової фінансової кризи на вітчизняну економіку та глибокою інтеграцією з європейськими економічними структурами, процес професійного захисту прав інтелектуальної власності набуває особливої актуальності: в умовах економічної кризи та з стрімким впровадженням європейських стандартів на ринку виживають суб’єкти господарювання, які користуються послугами професійних представників у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Тому, на сьогоднішній день важливим постає питання дослідження адміністративно-правового статусу патентних повірених в Україні, характеристика професійних вимог, що пред’являються до таких осіб, порядоку атестації та реєстрації патентних повірених та взаємодія їх з владними структурами у сфері реєстрації та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Представники у сфері права інтелектуальної власності є суб’єктами відносин представництва, а не суб’єктами права інтелектуальної власності. Однак особливості інституту права інтелектуальної власності впливають на правовий статус такого представника. Представництво у відносинах з приводу об’єктів інтелектуальної власності має свої особливості, зумовлені специфікою цих об’єктів. Однак, незважаючи на відсутність жорстких нормативних вимог до особи представника, відносини з приводу об’єктів інтелектуальної власності складаються таким чином, що потребують професійної підтримки і допомоги. Специфіка права інтелектуальної власності зумовлена правовою природою самих об’єктів, які є результатом творчої діяльності людини та порядок використання яких врегульований цілою низкою міжнародно-правових актів.

Роль патентного повіреного в Україні постійно зростає через те, що отримання прав на об’єкти промислової власності носить заявочний характер, відтак режим правової охорони залежить безпосередньо від правильності проведення процедур щодо отримання та охорони прав на той чи інший об’єкт.

Сучасне патентне бюро чи агенція можуть бути засновані у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), акціонарного товариства (ПАТ), приватного підприємства (ПП); патентний повірений може здійнювати індивідуальну практику як самозайнята особа або як фізична особа – підприємець (ФОП).

Адміністративно-правовий статус патентних повірених в Україні детально регламентований підзаконними нормативно-правовими актами і включає у себе порядок атестації та реєстрації патентних повірених, їх права та професійні обов’язки у відносинах з державними особами та суб’єктами цивільних правовідносин.

Громадянина України в сфері охорони прав інтелектуальної власності може представляти будь-яка дієздатна особа (в тому числі і патентні повірені, адвокати, юристи та інші громадяни). Представником іноземців у справах інтелектуальної власності не може бути будь-яка дієздатна особа, а саме патентний повірений.

Патентні повірені в Україні надають наступні послуги в сфері охорони прав об’єкти промислової власності:

- консультують з усіх питань, пов’язаними з отриманням, реалізацією і захистом прав інтелектуальної власності;

- подає заявку на реєстрацію об’єкта інтелектуальної власності і робить все можливе для отримання патенту;

- є представниками винахідника на переговорах щодо передачі права на патент;

- складає ліцензійну угоду або договір про передачу права;

- допомагає здійснити весь комплекс заходів по захисту прав винахідника, представляти та відстоювати його інтереси в Апеляційній палаті або суді.

Діяльність патентного повіреного з охорони прав на промисловий зразок полягає у запезпеченні виключного права його власника на захист від несанкціонованого використання, копіювання та імітації третіми особами. Патентні повірені в Україні надають послуги щодо створення, реєстрації та захисту торгової марки суб’єктів господарювання.

Створення концепції професійного представництва в сфері інтелектуальної власності в Україні доцільно розглядати порівняно з іншим законодавством – законодавством зарубіжних країн для детального вивчення особливостей врегулювання представницьких відносин зарубіжним законодавством і формування висновків щодо доцільності їх застосування в Україні.

Аналіз чинного національного законодавства, що регулює діяльність патентних повірених в Україні свідчить, що попри встановлення детальних норм щодо процедур оформлення прав промислової власності у ньому немає норм, що регламентують якість надання послуг із захисту інтелектуальної власності, в тому числі оформлення матеріалів заявок.

Аналіз показує, що в структурі законодавчого регулювання діяльності патентних повірених не розв’язано наступні важливі проблеми:

- регулювання порядку надання послуг патентних повірених;

- захист патентним повіреним комерційної інформації підприємств, а також ноу-хау;

- захист патентними повіреними відомих товарних знаків, які не потребують реєстрації;

- захист патентними повіреними фірмових найменувань;

- оцінка вартості нематеріальних активів;

На підставі вищезазначеного матеріалу можна зробити висновок про те, що врахування досвіду зарубіжних країн є важливим фактором при проведенні Україною вдосконалення власного законодавства про патентних повірених, зокрема вирішення потребують питання про суб’єктний склад осіб, які надають послуги в сфері права інтелектуальної власності та необхідність проведення розмежування між патентними повіреними, які працюють за наймом, та тих, що працюють самостійно.

Представництво у відносинах, що виникають з питань інтелектуальної власності може здійснюватися будь-якою особою, яка, згідно з цивільним законодавством, може бути представником. Разом з тим професійне представництво суттєво відрізняється від загального представництва сукупністю ознак, що його характеризують. Характерними ознаками професійного представництва в сфері права інтелектуальної власності є: комплексний характер послуг патентного повіреного, специфічний суб’єктний склад, особливі форми здійснення такого представництва та підстави виникнення відносин між представником і особою, яку він представляє. Разом з тим недоцільним є впровадження в Україні виключного представництва лише патентними повіреними. Нарівні з іншими представниками вони повинні діяти, маючи спеціально визначений законом статус. Запропоновано класифікувати права патентних повірених, розширити їх у законодавстві.

На сьогоднішній день виникла необхідність визначення правового статусу патентного повіреного на законодавчому рівні, розширивши коло його прав, закріплених нормативно. Зокрема, пропонується передбачити особливості строку дії повноважень представника, визначити його право на звернення до компетентних органів з метою припинення порушення прав інтелектуальної власності тощо.

Удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність представників у сфері інтелектуальної власності (патентних повірених) повинно передбачати: удосконалення порядку атестації патентних повірених; підвищення кваліфікації патентних повірених; внесення змін до чинних нормативно-правових актів; розробки нових нормативно-правових актів; приєднання до міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності.