Business Registration Consultanse 0382-708049 0971949984


реэстра












Головна » Статті » Pravo

Тактичні особливості огляду місця події в розслідуванні корисливо-насильницьких злочинів

 

    Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Зазначені права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. У ст. 41 Основного Закону зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Підвищену небезпеку на сьогоднішній день для суспільства несуть корисливо-насильницькі злочини, що посягають як на відносини власності, так і на відносини з охорони життя й здоров’я людини. Значне їх поширення викликане кризовими факторами в економіці країни (зубожіння населення, зупинка виробництв, інфляція та ін.), що є природним наслідком агресивної економічної та військової політики Російської Федерації по відношенню до України. Так, в наслідок військової агресії РФ Україна втратила значний виробничий та економічний потенціал Донбасу та Криму, що завжди здійснювали вагомий внесок у ВВП країни. Безробіття, що виникло завдяки зазначеним факторам штовхає значну частину населення на отримання доходів будь-яким шляхом, в тому числі і злочинним.

Категорія «корисливо-насильницька злочинність» є системно обгрунтованою. За основу групування зазначених діянь в окрему кримінологічну єдність взяті наступні критерії: об’єкт посягання – суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом; форма вини – завжди прямий умисел; спосіб дій злочинця – фізичне чи психічне насильство.

Враховуючи вищенаведене, під корисливо-насильницькими злочинами необхідно розуміти умисно вчинені кримінально-карані діяння, що посягають на життя, здоров’я та власність особи, вчиняються проти її волі шляхом фізичного або психічного насильства. Корисливо-насильницька і насильницька злочинність часто доповнюють одна одну. Це відноситься до: бандитизму, грабежу і розбою з метою заволодіння майном. Такі діяння належать до так званих «двохоб’єктних» злочинів, причому, більш значимою цінністю при цьому є безпека особи. Такі злочини мають багато спільних рис і ознак із традиційними насильницькими злочинами. В таких випадках механізм злочинного діяння пов’язаний з агресивно-зневажливим ставленням до особи, її життя, здоров’я і недоторканності. Отже, під корисливо-насильницькими злочинами слід розуміти всі ті, що передбачають насильство як ключеву складову механізму їх вчинення та засіб досягнення корисливої мети.

Після вступу в силу нового КПК України почався і новий етап формування правозастосовної практики. Значних змін зазнав інститут слідчих дій – засобів пізнавальної діяльності, які дають змогу повно, всебічно дослідити обставини події минулого та прийняти обґрунтоване рішення.

Розвиток кримінально-процесуального законодавства завжди супроводжувався значною увагою науковців до правової регламентації слідчих дій. Найпоширенішою з усіх слідчих дій, що трапляється у кожному кримінальному провадженні є слідчий огляд. Зазначеній слідчій дії присвячено як самостійні роботи, так і розділи усіх робіт, у яких розглядається методика розслідування певних груп кримінальних правопорушень. Слідча практика доводить, що від ефективності проведення слідчого огляду, залежить й успіх усього кримінального провадження.

Аналізу проблемних питань огляду місця події як слідчій дії приділено увагу науковцями в галузі кримінального процесу, криміналістики, судової психології. Вагомий внесок у розробку даних питань здійснили наступні вчені: В.І. Алексійчук, О.М. Васильєв, В.Г. Гончаренко, В.Ю. Шепітько та ін. Наукові доробки вказаних авторів присвячено дослідженню процесуальних питань проведення різних видів огляду, підстав для проведення огляду, порядку застосування технічних засобів, оформленню результатів цієї слідчої дії. Проте, на сьогоднішній день не досліджено тактичні особливості огляду місця події в розслідуванні корисливо-насильницьких злочинів з врахуванням положень нового КПК України.

1. Слідчий огляд – розшукова дія, в ході якої виявляють, безпосередньо сприймають, оцінюють і фіксують стан, властивості та ознаки матеріальних об’єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні. Огляд проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Огляд місця події – це слідча (розшукова) дія, що полягає у безпосередньому вивченні території, на якій зроблено той або інший злочин, з метою ретроспективного розуміння сутності події, що відбулася, а також здійснювана для виявлення, фіксації й вилучення речових й інших доказів як свідоцтв того, що відбулося. Дії слідчого при огляді мають виражений технологічний характер. Теоретична концепція слідчого огляду включає положення, пов’язані з його гносеологічною природою, його значенням та місцем у системі засобів доказування, функціональними можливостями цієї слідчої дії, концепцією його проведення та деякими іншими особливостями. Слідчий огляд, з гносеологічної точки зору, здійснюється шляхом застосування комплексу пізнавальних методів, процедур, прийомів. Домінуючим виступає такий загальнонауковий метод пізнання, як спостереження. Цей метод поєднується з іншими такими методами: вимірюванням, порівнянням, описом, а за необхідності, з експериментом, але результати їх використання реалізуються в процесі огляду по-різному. Результати спостереження та вимірювання прямо набувають процесуальної форми протоколу огляду; опис служить методом фіксації цих результатів, застосування методу порівняння вимагає спостереження двох матеріальних об’єктів, якщо вони обидва знаходяться на місці події, матеріального та ідеального образу в пам’яті особи, яка проводить огляд. У першому випадку порівняння служить меті скорочення опису другого об’єкта в протоколі, в іншому, – меті впізнання об’єкта з подальшим його описом.

2. Слідча дія «Огляд місця події» традиційно поділяється на ряд стадій (етапів): підготовча, робоча і заключна. Кожен етап характеризують свої специфіка, обсяг і завдання. Підготовчий етап складається з двох стадій: дії слідчого до виїзду на місце події; дії слідчого на місці події. До виїзду на місце події слідчий зобов’язаний здійснити такі підготовчі дії: одержати вичерпну інформацію щодо події, визначити, чи організована охорона місця події, чи надано невідкладну медичну допомоги потерпілому, чи вжито заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків; якщо цього не зроблено, дати вказівки про вжиття зазначених заходів; підготувати необхідні технічні засоби для забезпечення виїзду на місце події та проведення огляду (зв’язок, транспорт, технічні комплекти); запросити та забезпечити участь необхідних учасників у проведенні огляду: понятих, громадських помічників, потерпілих, свідків та інших.

3. Фіксація огляду місця події здійснюється за допомогою основного засобу фіксації (протоколу) і додаткових (фото-, відеозйомки, схем, планів, креслень іт.п.). На цьому етапі слідчий та інші учасники огляду аналізують зібрані дані, оцінюють, наскільки повно їм вдалося вирішити поставлені завдання. Вступна частина повинна містити обов’язкові реквізити протоколу: назва слідчої дії; місце, час її проведення (час початку та закінчення); умови проведення огляду (погода, освітлення); особа, яка проводить слідчу дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада); найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (якщо відомості про кримінальне правопорушення вже внесені до ЄРДР). Описова частина протоколу огляду має бути складена із дотриманням логіки викладення подібних процесуальних документів, відповідати вимогам системності та послідовності. В описовій частині протоколу огляду житла чи іншого володіння особи зазначається, що власнику житла чи іншого володіння, а за його відсутності – іншій присутній особі пред’явлена ухвала слідчого судді про дозвіл на огляд та надана її копія; зазначаються дані про отримання добровільної згоди власника на огляд, що підтверджується його підписом. В описовій частині також фіксуються координати місця події, відбивається послідовність дій слідчого; детально описуються виявлені речі та документи; зазначається, які технічні засоби виявлення та фіксації слідів застосовувалися. У заключній частині повинні міститися відомості про: виявлені, вилучені речі і документи, перераховані їх ознаки – назва, кількість, міра, вага, матеріал, з якого вони виготовлені, з урахуванням того, наскільки точно це може бути визначено у момент вилучення, та індивідуальні ознаки (об’єм, розмір, колір, по можливості ціна кожного предмета чи документа, що вилучається, та ін.).

4. Типовими загальними версіями при розслідуванні корисливо-насильницьких злочинів (грабежів, розбоїв, вбивств) можна назвати наступні:

  • Мав місце грабіж, розбій, вбивство з корисливих мотивів чи ін.
  • Злочину не було, мало місце інсценування.

Конкретизація версій про осіб, причетних до грабежу, розбою, корисливого вбивства, визначається характером і об’ємом відомостей, що є у розпорядженні слідчого. Незалежно від повноти і якості цих відомостей слідчий повинен ретельно їх проаналізувати і на основі типових версій, намітити комплекс і послідовність слідчих (розшукових) дій та інших заходів. Особливу увагу при розробці плану повинно бути приділено висуванню та перевірці наступник окремих версій:

а) про зв’язок злочинців з потерпілим, його рідними, близьким оточенням (знайомими або сусідами), які знають про наявність у нього цінностей або які відвідували його помешкання: злочин вчинений особами, які не мають безпосереднього відношення до потерпілого, але при сприянні осіб з його ближнього оточення; напад вчинений сторонніми і без сприяння осіб із близького оточення потерпілого;

б) про наявність у нападників злочинного досвіду, мету та мотиви вчинення корисливого злочину: злочин вчинений особами, які мали досвід вчинення корисливо-насильницьких злочинів, у тому числі раніше засудженими за майнові злочини (крадіжки, грабежі, розбої, вимагання та ін.);         злочин вчинений особами, які не мають досвіду вчинення корисливо-насильницьких злочинів; злочин вчинений з корисливих спонукань; злочин вчинений під впливом загрози або примушення з боку дорослих підбурювачів; вчинений не насильницький грабіж або розбій, а інший злочин (вимагання, замах на вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, хуліганство).

5. При огляді важливе значення має послідовність його проведення. Послідовність огляду обумовлюється обставинами кожного конкретного випадку. Проте, будучи обраною слідчим на початку огляду, вона повинна витримуватися до кінця і забезпечити огляд усіх об’єктів, що мають значення для справи. Методи слідчого огляду класифікують за різними підставами: за глибиною дослідження (загальний та детальний); за повнотою дослідження (суб’єктивний та об’єктивний); за характером дослідження (статичний та динамічний); за послідовністю застосування (концентричний, ексцентричний, фронтальний, секторний та метод огляду місця події за квадратами).

6. Ефективність існуючих на сьогодні методів огляду місця події при розслідуванні корисливо-насильницьких злочинів (насильницький грабіж, розбій, вбивство з корисливих мотивів) залежить професійного рівня слідчих дій. Умовами огляду, що забезпечують його ефективність і вирішення поставлених перед ним завдань, є: 1) своєчасність огляду, оскільки має на меті забезпечення максимального збереження на момент огляду його об’ єктів і, отже, досягнення максимальної результативності цієї слідчої дії. Стосовно оглядів місця події, трупа, живих осіб, то ця умова може набути характеру вимоги; 2) повнота та об’єктивність огляду; 3) активність і цілеспрямованість слідчого при огляді (вживаючи всіх заходів для виявлення слідів злочину, слідчий творчо виконує свій обов’язок, виявляючи наполегливість і завзятість у досягненні результату); 4) методичність і послідовність огляду, що полягає в правильній організації та планомірному його проведенні.

Категорія: Pravo | Додав: advocate (2016-09-08)
Переглядів: 243 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Legal Аssistance© м. Хмельницький вул. Соборна, 11       тел.: 70-80-49, 0971949984