Business Registration Consultanse 0382-708049 0971949984


реэстра












Головна » Статті » Pravo

Участь спеціаліста у технічному забезпеченні слідчих дій

 


Участь спеціаліста у технічному забезпеченні слідчих дій


 

  Поширеною формою використання спеціальних знань під час проведення слідчих (розшукових) дій є залучення спеціалістів. Варто зазначити, що спеціальні знання спеціаліста – це систематизована інформація з різних галузей теоретичної і практичної діяльності, яку набувають спеціалісти у результаті навчання та досвіду з певної спеціальності, застосовують на основі умінь і навичок в процесуальній або непроцесуальній формі з метою збирання (формування), дослідження, оцінки доказів, встановлення підстав для прийняття уповноваженими особами процесуальних і тактичних рішень у кримінальному судочинстві.

Важливість зулучення спеціаліста у технічне зебезпечення слідчих (розшукових) дій зумовлено в основному швидким розвитком технологій, якими користуються як злочинці так і працівники правоохоронних органів. Зрозуміло, що слідчі не можуть володіти всіма науковими навиками виявлення тих чи інших слідів, обробки інформації та ін. Для цього кримінально-процесуальне законодавство дозволяє залучати спеціалістів з певних галузей знань задля забезпечення технічного супроводу слідчих (розшукових) дій. Деякі напрацювання в сфері залучення спеціалістів до кримінального провадження здійснили такі науковці, як: Яремчук В.О., Ходанович В.О.,                 Лазебний А.М. та ін. Проте, на сьогоднішній день, фактично малодослідженим залишається проблема участі спеціаліста у технічному забезпеченні слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні.

Однією з головних умов вирішення завдань протидії злочинності є всіляке використання науково-технічних досягнень. При розслідуванні кримінальних проваджень часто використовуються різноманітні електронні прилади, відео- та аудіоапаратура, інші спеціальні пристосування, без яких не можна отримати дані, що мають значення для досудового розслідування. Без досягнень в галузі газової хроматографії, мас-спектрометрії, атомного абсорбційного, рентгеноструктурного й інших методів аналізу, без створення відповідної спеціальної криміналістичної техніки криміналісти не мали б сьогодні в своєму розпорядженні високочутливих інструментальних засобів дослідження слідів злочинів та інших речових доказів. Сьогодні також неможливо переоцінити значення в розвитку криміналістичної техніки останніх досягнень в галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Розвиток криміналістичної техніки знаходиться у прямій залежності не лише від науково-технічного, а й суспільного прогресу.

Визначення характеру негласних слідчих (розшукових) дій, необхідність застосування при цьому технічних засобів, криміналістичних прийомів і методів, а також обрання порядку здійснення цих заходів, законодавець покладає безпосередньо на слідчого, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням – на відповідні уповноважені опе-ративні підрозділи. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи (ч. 6 ст. 246 КПК).

Суттєвим фактором, що впливає на пізнавальну й засвідчувальну діяльність слідчого при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, є склад суб’єктів, які беруть участь в їх проведенні: як активних учасників цього процесу (слідчого, оперативних співробітників, яким доручено проведення негласних слідчих дій), так і осіб, які сприяють йому. Серед останніх необхідно назвати спеціаліста. Діяльність цього суб’єкта кримінального процесу може бути як дослідницькою, коли спеціаліст застосовує свої знання й навички для виявлення інформації (ст. 266 КПК України), недоступної слідчому, так і технічною, коли він лише сприяє слідчому у закріпленні інформації.

Інколи спеціаліст може виконувати обидві ці функції, коли за допомогою спеціальних технічних засобів виявляє, а потім вилучає різноманітні сліди. Важливим є те, що саме спеціаліст інколи першим виявляє доказові дані (наявність виділень біологічного походження, наркотичних засобів, слідів застосування або збереження вогнепальної зброї, окремих елементів вибухового пристрою тощо). І те, що фіксує ці обставини в протоколі слідчий, є засвідчувальним аспектом їх спільної діяльності. 

Не дивлячись на те, що об’єктом вивчення і слідчого (уповноваженого оперативного співробітника), і спеціаліста є факти, які сприймаються наочно, мають загальнодоступний характер і зрозумілі всім учасникам негласної процесуальної дії, доказові дані сприймаються в першу чергу спеціалістом, сприйняття ж слідчим є вторинним, і слідчий, безумовно, відчуває певний вплив уявлення й досвіду спеціаліста, чого не можна не враховувати і що відображається при фіксації отриманих даних в протоколі.

Тому хоча результати діяльності спеціаліста не об’єктивізуються в самостійному джерелі доказів, а виступають як складова частина протоколу негласної слідчої (розшукової) дії, не враховувати її важливість не можна. Якщо виникає необхідність в уточненні або перевірці даних, отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, спеціаліст може бути допитаний як свідок, що випливає із ч. 2 ст. 256 КПК України. Розглядаючи загальні аспекти фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій, необхідно виокремити декілька її форм, які поділяються залежно від матеріального виразу, результату діяльності суб’єкта. Це такі форми як вербальна (письмова), графічна, наочна та предметна. На практиці вони реалізуються шляхом використання декількох передбачених законом прийомів. Зокрема, вербальна форма знаходить свій вираз в протоколюванні й звукозапису, графічна – в схемах, планах, кресленнях, малюнках тощо, предметна має прояв у вилученні об’єкта, реконструкції, отриманні зліпків та відбитків, наочна реалізується шляхом фотографування, відеозапису. Практично кожна з цих форм пов’язана із застосуванням науково- технічних засобів. Для вилучення предметів, поводження з якими потребує наявності певних навичок, необхідним є залучення спеціалістів. Це дасть змогу не лише отримати речові докази з найменшими витратами часу, але й запобігти втраті доказової інформації, яка міститься в таких предметах.

Безпосереднє відношення наукові положення й рекомендації криміналістичної техніки мають до наукового й практичного вирішення таких важливих тактико-криміналістичних завдань як виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування; виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; виявлення осіб, які розшукуються; встановлення технічних засобів аудіо, відеоконтролю особи. По суті, йдеться про застосування техніко-кри- міналістичних методів і засобів за різними напрямами розшукової діяльності слідчого. Особливості виявлення, дослідження, фіксації та вилучення матеріальних слідів при проведенні окремих негласних слідчих (розшукових) дій тісно пов’язані не лише із застосуванням технічних засобів, а й з тактичним аспектом.

Тактичний прийом, як оптимальний спосіб дії, за своїм змістом характеризується органічною єдністю інтелектуальних та технічних можливостей слідчого. То ж не дарма окремі науковці цілком слушно наголошують на тому, що настав час, коли про застосування технічних засобів необхідно вести мову не лише у зв’язку з особливостями техніки виявлення, дослідження, фіксації і вилучення конкретних об’єктів, але й більш широко, у тактичному плані В. О. Волинський вважає, що науково-технічні засоби повинні займати в структурі тактичного прийому особливе місце, будучи своєрідним природничо-технічним фундаментом, на якому базується його результативність та ефективність.

Необхідність застосування техніко-криміналістичних прийомів невідворотно призводить до органічного включення відповідних дій в тактику всієї негласної слідчої (розшукової) дії, у тому числі в підготовку, робочий етап, фіксацію ходу та результатів. Відповідно й наукова розробка всієї тактики такої дії об’єктивно передбачає аналіз можливостей застосування при її проведенні техніко-криміналістичних методів і засобів. Доволі перспективним, на нашу думку, є такий сучасний напрям наукових розробок, коли окрема негласна слідча (розшукова) дія стає об’єктом наукового дослідження саме в аспекті застосування під час її проведення спеціальних криміналістичних знань, спеціальних криміналістичних методів і засобів.

Важливим аспектом у процесі отримання доказової інформації в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій є проблема допустимості застосування при цьому відповідних технічних засобів. Загальна принципова допустимість застосування технічних засобів і криміналістичних методів визначається вимогами законності, повноти, об’єктивності та всебічності кримінального судочинства.

В слідчій практиці розрізняють природно-технічні та соціальні передумови допустимості певних технічних засобів і методів, а також допустимість з точки зору правомірності їх застосування. Загальна допустимість технічного засобу або методу передбачає, по-перше, їх наукову спроможність, а, по-друге, відповідність результатів застосування цих методів і засобів принципам гуманізму та демократії системи права. Зовнішнім проявом наукової спроможності методу чи засобу є точність, вірогідність результатів їх застосування при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Засоби й методи, які відносять до числа науково спроможних, при застосуванні їх в процесі збирання доказової інформації дають правильну, не викривлену уяву, що відповідає об’єктивній дійсності. Іншими словами, наукова спроможність забезпечується науковою розробленістю і визнанням цього методу чи засобу. Вірогідність отриманих в результаті їх застосування результатів передбачає отримання кожного разу однакових результатів в типових умовах.

Правомірність застосування технічних засобів й методів в ході отримання доказової інформації може бути забезпечена шляхом дотримання низки умов. Технічні засоби й методи при отриманні доказової інформації можуть застосовуватися тільки у зв’язку з подією злочину, в тому числі й з метою розшуку особи. Іншою важливою умовою є наявність фактичних підстав для застосування цих засобів і методів в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про застосування даних засобів й методів приймається слідчим або уповноваженим на проведення негласної слідчої (розшукової) дії оперативним співробітником як крайня міра лише у тих випадках, коли іншим шляхом отримати відповідну доказову інформацію неможливо і за наявності достовірних, перевірених, які не викликають сумніву даних про факти підготовки або вчинення злочинів. Одночасно з вирішенням питання про наявність фактичних підстав застосування технічних засобів й методів для отримання доказової інформації визначають тактичні прийоми їх застосування. Однією з умов, що забезпечує правомірне застосування технічних засобів й методів для отримання доказової інформації в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, є їх етична допустимість, яка відповідає нормам моралі. Застосування технічних засобів і методів для збирання інформації буде допустимим, якщо при цьому не порушуються законні інтереси і права громадян, не завдаються їм фізичні страждання й не принижується людська гідність, не створюється загроза для їх життя й здоров’я [19, с. 114].

Обов’язковою умовою правомірного застосування технічних засобів й методів збирання інформації під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є належне документальне оформлення застосування цих засобів й методів, а також отриманих при цьому даних. Ця умова потребує оформлення прийнятого рішення про необхідність і доцільність отримання інформації шляхом застосування технічних засобів й методів; оформлення факту застосування технічного засобу або методу, що полягає у обов’язковому складанні відповідного процесуального документа за результатами проведення процесуальної дії.

Категорія: Pravo | Додав: advocate (2018-01-15)
Переглядів: 99 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Legal Аssistance© м. Хмельницький вул. Соборна, 11       тел.: 70-80-49, 0971949984