Наука кримінального права має на меті сформулювати практичні рекомендації щодо застосування положень ст. 212 КК України, враховуючи, що інколи кримінальні правопорушення вчиняються внаслідок зловживання законодавством, а інколи – неправильним застосуванням законів, без умислу на це.

Українська податкова система формується у складний для держави період, що супроводжується кризовими явищами практично в усіх сферах суспільного життя. У державах з розвиненими демократичними інститутами надійними механізмами зворотного зв’язку між органами представницької демократії, що ухвалюють податкові закони, та виборцями – платниками податків, а також надійними системами контролю за ефективним витрачанням бюджетних коштів, що сприяють досягненню еквівалентності податкових платежів і суспільних благ, необхідність сплачувати податки набуває все більше усвідомленого характеру, а відносини примусу до їх сплати трансформуються у відносини, в які більшість платників вступає з власної волі, у відносини вільного вибору. Проте у державах, які лише будують демократичні інститути і в яких обсяг податків є далеким від еквівалентного, форма прояву податків не лише маскує їх сутність, а й ототожнюється з нею. Тобто у суспільній свідомості податкові платежі прирівнюються до платежів, які запроваджують без згоди більшості платників і сплачують у примусовому порядку. Це стає підґрунтям для антифіскальної поведінки платників, породжуючи бажання зменшити податкові зобов’язання або взагалі ухилитися від їх виконання.

1. З початком економічних перетворень в Україні з’явилася гостра потреба у виявленні та розкритті злочинів, які пов’язані з ухиленням від сплати податків. Ухилення від сплати податків тісно пов’язане з процесами тінізації економіки. Такий процес починається з ухилення від сплати податків у сфері легального підприємництва, а завершується переходом у тінь. Через ухилення від сплати податків акумулюються невраховані кошти, за рахунок яких частково або повністю фінансується тіньова економіка. Тінізацію діяльності можна розглядати як напрям ухилень від сплати податків, та обидва процеси – і тінізація, і ухилення від сплати податків – мають загальну мету – відхід від оподаткування. Тому можна дійти висновку, що способом протидії тіньовій економіці є попередження ухилень від сплати податків.

Звернення до історичного досвіду законодавчої регламентації кримінальної відповідальності за податкові злочини показує, що зміни, яких зазнає соціально-економічний і політичний лад країни, чинять безпосередній вплив на становлення, розвиток і застосування кримінального законодавства про відповідальність за такі злочини. Передусім відповідні кримінально-правові приписи тісно пов’язані з економічними потребами суспільства, що підтверджується: розвиненістю і розгалуженістю у період непу системи норм про злочини у сфері оподаткування; занепадом і втратою значення кримінально-правового регулювання податкових відносин у період побудови в СРСР соціалізму; активним формуванням кримінального законодавства про відповідальність за податкові злочини у зв’язку з відродженням в Україні підприємництва, розвитком приватної власності і виникнення суб’єктів господарювання, економічно зацікавлених у несплаті податків і зборів.

2. Умисне ухилення від податків передбачає намір отримати економічну вигоду, тобто це свідомі і навмисні дії, що порушують норми податкового законодавства. Великою мірою умисне ухилення від оподаткування залежить від сукупного податкового навантаження на платника податків.

Але не тільки високі податки та неймовірно велика кількість їхніх видів порівняно з іншими країнами є причиною таких правопорушень у податковій сфері. Є багато інших причин, які можна поділити на організаційно-управлінські, нормативно-правові та соціально-економічні.

Для успішного реформування податкової системи та боротьби з ухиленням від сплати податків слід глибоко вивчити і проаналізувати механізми та схеми, що тіньовий капітал використовує при податковому плануванні своєї діяльності. Актуальним є питання розроблення спеціальної довгострокової політики легалізації тіньових капіталів з метою їхнього подальшого залучення до законного господарського обороту коштів. Капітали, які нині обслуговують тіньові економічні операції або вивезені за кордон, мають бути повернені в Україну на легальній основі.

Суб’єктивна сторона аналізованого злочину характеризується умислом. Мотиви ухилення від сплати обов’язкових платежів, що входять у систему оподаткування, можуть бути різними (корисливі спонукання, бажання задовольнити виробничі потреби суб’єкта господарювання, кар’єризм тощо) і на кваліфікацію за ст. 212 КК не впливають.