ПРАВО ГРОМАДЯН НА ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ, ЩО ВЧИНИЛА ЗЛОЧИН

 Дії громадян, під час затримання злочинця, є корисними, оскільки запобігають злочину і забезпечують проведення правосуддя.  Ці дії є правом громадян і обов’язком службових осіб, правоохоронних органів.

Затримання злочинця є видом правомірної, суспільно-корисної діяльності. З правової точки зору дії громадян по затриманню особи, що вчинила злочин, не містять ознак адміністративного, кримінального чи будь-якого іншого правопорушення. Із соціальної сторони вони можуть бути охарактеризовані тільки як бажані для суспільства. Отже, суспільна корисність, соціальна цінність затримання особи, що вчинила злочин, полягає в тому, що ця діяльність сприяє, по-перше, здійсненню принципу невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин, по-друге, усуває небезпеку скоєння затриманою особою нових злочинів.

Дослідженню обставин, що виключають злочинність діяння, зокрема пов’язаних із затриманням особи, що вчинила злочин присвячені роботи ряду авторів. Значний внесок у розвиток теорії і практики цих обставин зробили: П.П. Андрушко, М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, та ін.

Разом з тим, незважаючи на відносно велику кількість наукових праць з цього питання, здебільшого вони розкривають загальні концептуальні основи обставин, що виключають злочинність діяння, лише частково торкаючись проблем, пов’язаних з правом громадян на затримання особи, яка вчинила злочин. В сучасних умовах, коли нове кримінальне законодавство України потребує подальшого розвитку, актуальною є проблема дослідження і законодавчої регламентації права громадян на затримання особи, яка вчинила злочин. Актуальність такого дослідження обумовлена також необхідністю підвищення рівня правової культури населення, значна частина якого бачить в кримінальному праві лише каральне начало і не враховує позитивності норм, які передбачають обставини, що виключають злочинність діяння. Тему обраного дослідження актуалізує і той факт, що теоретичні розробки стосовно затримання особи, що вчинила злочин, як обставини що виключає злочинність діяння не завжди відповідають поглядам на цю проблему, що існують у слідчо-судовій практиці. Приведення їх до відповідності на основі практичної доцільності і наукової обґрунтованості стане корисним кроком на шляху розвитку кримінального законодавства України.

Особа, яка вчинила злочин, як правило, намагається уникнути кримінальної відповідальності, переховується, втікає від органів слідства та суду, а коли її намагаються затримати, дуже часто вчиняє опір. У зв'язку з цим важливе значення має створення всіх необхідних умов для реалізації громадянами права на затримання злочинців і тим самим захистити найбільш важливі цінності особи, суспільства та держави.

Правомірне затримання злочинця потерпілими або іншими особами – це насильницькі дії, спрямовані на короткострокове позбавлення волі особи, яка вчинила злочин, з метою доставлення її органам влади, якщо ці дії викликані необхідністю затримання і відповідають небезпечності вчиненого посягання і обстановці затримання злочинця.

Шкода, заподіяна особі, яка вчинила злочин, є необхідною для її затримання і відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання. Шкода при затриманні такої особи може бути заподіяна внаслідок застосування проти неї фізичної сили, а у певних випадках – зброї чи інших знарядь, за допомогою яких можуть бути завдані фізичні ушкодження. Не виключається вчинення при затриманні дій, якими може бути пошкоджене чи знищене майно особи, яка вчинила злочин (наприклад, пошкодження автомобіля, на якому вона намагалась втекти). Шкода, заподіяна при затриманні, вважається такою, що відповідає обстановці затримання, лише за умови, що особа, яка вчинила злочин, чинить опір або намагається ухилитись від затримання. За цих обставин допускається заподіяння шкоди, яка є необхідною для подолання опору або для позбавлення можливості ухилитись від затримання. Закон вимагає, щоб заподіяна при затриманні шкода відповідала небезпечності посягання. Отже, шкода має бути адекватною характеру та наслідкам вчиненого злочину. З огляду на це, неправомірним, наприклад, є позбавлення життя або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі, яка вчинила злочин невеликої тяжкості.

Затримання особи, яка вчинила злочин є правомірним, якщо:

1)  особа, що затримується вчинила злочин;

2)  затримання здійснюється під час вчинення злочину або безпосередньо після вчинення злочину;

3)  затримання провадиться з метою доставлення особи, яка вчинила злочин, відповідним органам влади;

4)  шкода, заподіяна особі, яка вчинила злочин, є необхідною для її затримання і відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання, а також застосування насильства до особи, яка вчинила злочин, є вимушеним, якщо особа ухиляється від доставлення її відповідним органам влади.

Характер заходів по затриманню злочинця повинен відповідати обстановці його затримання. Обстановку затримання характеризують різні обставини, такі як: ступінь інтенсивності і спосіб заподіяної злочинцем шкоди, кількість осіб, що здійснюють затримання, можливість застосування інших, більш м'яких способів затримання. Сприятлива обстановка затримання визначає межі шкоди, достатньої для затримання злочинця.

Зважаючи на сказане, серед перспектив подальших розвідок даного напряму має бути розробка вирішення питання про те, коли має місце караність діяння при перевищенні вказаних умов правомірності затримання особи, яка вчинила злочин, і коли караність виключається. Деякі моменти даного питання залишаються малодослідженими, оскільки вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, є різновидом вбивств при пом'якшуючих обставинах, характерними особливостями якого є специфічна обстановка його вчинення та інші додаткові ознаки, що характеризують зміст правомірного затримання особи, яка вчинила злочин.