Корпоративний договір та інші цивільно-правові договори

Залишення в небезпеці є дуже складною соціально-правовою проблемою, адже споконвіків людство жило і еволюціонувало багато в чому завдяки згуртованості, взаємодопомозі і науковому прогресу. Без цих якостей нас чекало б менш яскрава і барвиста реальність – це в кращому разі, а в гіршому – вимирання. Керуючись принципом гуманізму, що визнається сьогодні найголовнішим принципом побудови розвинутого суспільства, кожна цивілізована держава прагне виявляти максимум уваги до тих громадян, які в силу різних причин позбавлені змоги турбуватися про себе самостійно. Тому, на громадян та державу в цілому накладаються певні обов’язки по наданню допомоги людям, які знаходяться в небезпечному для життя стані, та які не в змозі вжити заходів до самозбереження, і встановлюється відповідальність за їх невиконання.

На сьогоднішній день малий та середній бізнес відіграють ключеву роль в економіці будь-якої розвинутої, так як це найбільший сегмент підтримки світового бізнесу, що сприяє не тільки створенню нових робочих місць та забезпеченню високого рівня зайнятості працездатного населення, але й формує умови для підвищення рівня життя та доходів громадян, активізації інноваційних та трансформаційних процесів у світі.

Правові реформи в Україні - ч.2 реформа правоохоронних органів

Проблемі крайньої необхідності у кримінальному праві права впродовж тривалої історії його розвитку приділялася значна увага. Водночас не можна не помітити, що ряд аспектів даної проблеми залишаються до кінця не з’ясованими, стосовно ж інших продовжуються дискусії. До проблем, пов’язаних зі змістом діяння, вчиненого в стані крайньої необхідності, звертались такі відомі дослідники, як Ю.В. Баулін, М.І. Бажанов, П.С. Матишевський, В.В. Сташис та ін. Проте висловлені підходи не містять принципових розбіжностей. У будь-якому разі вчені наголошують на необхідності розгляду крайньої необхідності як сукупності двох елементів: підстави для такого діяння і власне вчинку.

Як відомо, суть апеляції – повторний розгляд справ. При вирішенні питання щодо необхідності відміни судового акту суду апеляційної інстанції слід керуватися таким правилом: «не нашкодь» – відмові підлягають лише ті акти, при винесенні яких, суд першої інстанції допустив такі порушення матеріальних і процесуальних норм права, які «не сумісні з життям»,  оспорюваного судового акту.

Відзначаючи нормативний характер адміністративних договорів та обгрунтовуючи віднесення їх до джерел адміністративного права, слід визначити співвідношення адміністративних договорів та адміністративно-правових актів, змісту й правової характеристики різних видів правових актів управління. Крім того, об’єктивно виникла і необхідність уточнення місця адміністративних договорів у правовій системі України.

Розглянемо поняття і суть такого елементу механізму підвищення ефективності діяльності членів органів управління господарських товариств, як правові засоби. Варто відзначити, що «правовий засіб» виступає, як загальнонауковий, міждисциплінарний термін «засобу». 

Корпоративна ідентичність - це ототожнення співробітниками або окремими організаційними структурами себе як частини організації, що виражається у визнанні корпоративної філософії, у втіленні корпоративних норм і правил поведінки. Згідно з іншими твердженнями, корпоративна ідентичність – це результат когнітивно-емоційного процесу усвідомлення себе представником певної організації, певну ступінь відповідності з нею. В рамках першої групи уявлень передбачається, що ототожнення співробітника з бізнес-організацією здійснюється за допомогою реалізації необхідних організаційних норм і правил. У рамках другої групи - акцент робиться на емоційній складовій членства в організації.

Кримінальні покарання пов'язані із майновими обмеженнями

 Корпоративне право - це: суб’єктивні права і причина їх виникнення (набуття прав на частку у статутному капіталі або майні); правові джерела, які містять ці права; КП пропонує неповний перелік цих прав і містить відсилку до інших прав, передбачених законом та установчими документами. Утім, з визначення незрозуміло – права якого характеру є корпоративними, зокрема, чи належить до них право відчужувати зазначену частку та інші права щодо розпорядження самою часткою? Тобто, у цьому визначенні згадується частка, але не визначається як співвідносяться права на частку і права з частки і які з цих прав слід вважати корпоративними.

Суть корпорації (юридичної особи) виявляється у момент її виникнення як суб'єкта господарського та цивільного права. Без визнання за корпорацією (юридичною особою) права власності на своє майно, неможливе виникнення повноцінного суб'єкта права. Мета створення корпорації полягає в тому, аби нове утворення стало повноцінним учасником цивільного обороту. Це необхідно для стабільності цього обороту. Тому цивільне право покликане забезпечити реальність тих прав і обов'язків, які виникають в результаті участі корпорації (юридичної особи) в цивільному обороті.