Проблемі крайньої необхідності у кримінальному праві права впродовж тривалої історії його розвитку приділялася значна увага. Водночас не можна не помітити, що ряд аспектів даної проблеми залишаються до кінця не з’ясованими, стосовно ж інших продовжуються дискусії. До проблем, пов’язаних зі змістом діяння, вчиненого в стані крайньої необхідності, звертались такі відомі дослідники, як Ю.В. Баулін, М.І. Бажанов, П.С. Матишевський, В.В. Сташис та ін. Проте висловлені підходи не містять принципових розбіжностей. У будь-якому разі вчені наголошують на необхідності розгляду крайньої необхідності як сукупності двох елементів: підстави для такого діяння і власне вчинку.

Із розвитком у національному господарстві організаційних форм виробництва активізується процес правового регулювання нових відносин і зв'язків, прийняття нормативно-правових актів. Накопичення цих актів потребуе відокремленого законодавчого регулювання певних однотипних відносин, що призводить до виникнення нових інститутів і підгалузей права. Фахівці з відповідних галузей права визначають належність нових відносин до тієї чи іншій галузі права.

Корпоративна ідентичність - це ототожнення співробітниками або окремими організаційними структурами себе як частини організації, що виражається у визнанні корпоративної філософії, у втіленні корпоративних норм і правил поведінки. Згідно з іншими твердженнями, корпоративна ідентичність – це результат когнітивно-емоційного процесу усвідомлення себе представником певної організації, певну ступінь відповідності з нею. В рамках першої групи уявлень передбачається, що ототожнення співробітника з бізнес-організацією здійснюється за допомогою реалізації необхідних організаційних норм і правил. У рамках другої групи - акцент робиться на емоційній складовій членства в організації.

 Аналіз правовідносин, що виникають у зв’язку з охороною корпоративних прав та/або інтересів акціонерів і АТ, потребує перегляду усталених теорій правовідносин, оновлення фундаментальних цивілістичних категорій та виходу за межі галузевого поділу правовідносин.

Наука кримінального права має на меті сформулювати практичні рекомендації щодо застосування положень ст. 212 КК України, враховуючи, що інколи кримінальні правопорушення вчиняються внаслідок зловживання законодавством, а інколи – неправильним застосуванням законів, без умислу на це.

Корпоративний договір та інші цивільно-правові договори

Сьогодні, в багатьох галузях національного законодавства, у зв'язку з проведенням правової і судової реформи, була виконана велика кодифікаційна робота. Не виключенням в цьому сенсі стало і цивільне процесуальне право, основним питанням якого виступає новий цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України), що набрав чинності 1 вересня 2005 року. На відміну від ЦПК 1963р., він містить в собі ряд нововведень, які вже зараз викликають певні дискусії, що є підставою для проведення відповідних досліджень.

Зловживання реєстратором своїм особливим становищем може призвести до значних ускладнень в управлінні компанією-емітентом, а за певних обставин - до втрати корпоративних прав її законними власниками. Зокрема, інформація, яка надається реєстратором, може бути використана для формування із числа акціонерів різних груп впливу, моделювання входження їх в коаліції, у тому числі таких, що створюються з метою організації різноманітних схем корпоративного шантажу. Несанкціоноване розкриття цих відомостей може спричинити ескалацію корпоративних конфліктів, створення сприятливого підґрунтя для запровадження різноманітних рейдерських схем захвату підприємств.

Правоохоронна діяльність в Україні

Напевно, найбільш уживаним засобом впливу держави на здійснення корпоративних прав і корпоративного управління є державна реєстрація. Саме тому в ст. 12 Господарського кодексу України  серед засобів регулюючого впливу держави на господарську діяльність доцільно назвати державну реєстрацію суб’єктів господарювання. З цією позицією ми згодні із таких міркувань.

 В зв’язку із проведенням на Сході України АТО значно підвишилась кількість виявлених злочинів у вигляді сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Місцеве населення Луганської та Донецької області часто сприяло учасникам незаконних організацій ДНР та ЛНР, що негативним чином позначилося на ході проведення АТО. Аналіз фахових видань з кримінального права переконує, що питання про сприяння учасникам злочинних організацій з моменту здобуття незалежності Україною не отримали у них значного спеціального висвітлення. А тому опрацювання вказаних проблем має важливе значення і новизну як з точки зору подальшого розвитку відповідної наукової теорії, так і практичної точки зору. Сучасне регулювання проблем сприяння учасникам злочинних організацій є недостатнім.

Варто зазначити, що спеціальні знання спеціаліста – це систематизована інформація з різних галузей теоретичної і практичної діяльності, яку набувають спеціалісти у результаті навчання та досвіду з певної спеціальності, застосовують на основі умінь і навичок в процесуальній або непроцесуальній формі з метою збирання (формування), дослідження, оцінки доказів, встановлення підстав для прийняття уповноваженими особами процесуальних і тактичних рішень у кримінальному судочинстві.